вітання

Година спілкування 

Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту для України сповнений особливого трагізму і болю, а пам'ять про цю трагедію сьогодні є складовою національної пам'яті Українського народ

"Для України цей день сповнений особливого трагізму і болю. Майже 1,5 млн. українських євреїв були знищені нацистами на території України у часи Другої світової війни. Одним з символів Голокосту стало урочище Бабин Яр, де у 1941-1943 роках було розстріляно 100 тисяч осіб, у тому числі дітей, жінок і стариків. Переважну більшість закатованих становили євреї. Пам'ять про трагедію Голокосту є сьогодні  складовою національної пам'яті Українського народу", - йдеться у заяві. Разом зі світлою пам’яттю про загиблих учасники заходів згадали тих, хто ризикував своїм життям заради порятунку євреїв, приречених нацистами на смерть. Понад двом з половиною тисячам українців  присвоєно високе звання Праведників народів світу.

У зовнішньополітичному відомстві відзначили, що сьогодні Україна є домівкою для більш ніж стотисячної єврейської громади, яка відіграє важливу роль у розбудові та зміцненні Української держави.

Вечорниці в Одеському центрі (сценарій)

Українське село ….. тихо, чути співи півнів. (Муз 1) На сцену виходять дві молодиці

_________1 молодиця: Ой як гарно, люблю цю пору…

_________2 молодиця: Та не кажи… у нас на Україні дуже гарно завжди.

_________1 молодиця: ти тільки глянь, кого це до нас занесло….

_________2 молодиця: такі смішні… заблукали, чи що….?

На сцену виходить юрба туристів, з сумками, рюкзаками…фотоапаратами камерами. З ними керівник…

_________Керівник звертається до молодиць: Вибачте, будь ласка, ми трохи заблукали чи не підкажете нам дороги?

_________1 молодиця: А куди вам потрібно?

_________2 молодиця: що ви шукаєте?

_________Керівник: Там ми до Європи зібрались…

Молодь гомонить, штовхаються

_________1 молодиця перекрикує гомін: навіщо вам до Європи???

_________Керівник: хочу щось цікаве молоді показати

_________2 молодиця: цікаве… та навіщо вам так далеко їхати? Цікаво і у нас

_________1 турист: А що тут цікавого? Село та й село….

_________Керівник: почекай, хіба так можна? як я вас вчила?!!!

_________2 турист (Олена): Доброго дня тітоньки, скажіть будь ласка що у вас такого є щоб нам молодь було цікаво??? 

(Всі сміються)

_________Керівник:  молодець, Оленко……

_________1 молодиця:  та хоч таке… У нас сьогодні на селі молодь збирається на вечорниці….

_________3 турист: а що це таке?… танці?  Чи може гра?

_________2 молодиця: Та ось послухайте…. Та не тримайте ви свої клумаки в руках, присядьте відпочиньте та нас послухайте, а потім кажіть цікаво чи ні …

_________1 молодиця: (таємниче) Вечорниці – це свого роду магічна та таємнича традиція українського народу

_________2 молодиця: (посміхаючись)  ще й весела та розважальна традиція . А ви що, не знаєте?

_________1 молодиця: в кінці зими  в українців починаються вечорниці. Незаміжні дівчата кожного вечора сходяться до хати, переважно самотньої вдови, і приносять з собою прядки, днища та веретена. Пізніше до них приєднуються і парубки. Рідним братам і сестрам ходити на одні і ті самі вечорниці не годилося.

_________1 турист:  а це ще чому?

_________Керівник: ти слухай та не перебивай…

_________2 турист (Олена): так вони що, збираються пустувати чи працювати?

_________2 молодиця: і те і інше… а ще, за поведінкою молоді на вечорницях суворо стежить господиня хати. Із наближенням ночі до хати приходили хлопці. Парубки жартують один з одного і глузують. 

_________3 турист: цікаво…. А розкажіть ще про ці вечорниці

_________1 молодиця: довго розповідати, ви, якщо хочете, можете зостатись та самі все й побачите

_________Туристи: хочемо, хочемо!!!!

Чути звуки музики – десь далеко гомін сміх  (муз 2 вечорниці )

_________1 молодиця: то йдіть із нами, самі все побачите…

Молодь уходить.  А на сцені дівчата в українських костюмах танцюють танок

На сцену виходить дівчина Ганнуся з коромислом… на зустріч їй йдуть

 2 дівчини

_________Христя: Ганнусю, ти чого так пізно до криниці ходиш?  тай ще перед самими вечорницям?  Не лячно? Кажуть як сонце сіло, не можна води з криниці брати, Криничника тривожити….

_________Ганнуся: А я дозволу запитала, та ще монету кинула…. А води набрала для вечорниць, хоч знати свого судженого Наталко?

_________Наталка: Ой, дуже хочу!!!

_________Ганнуся: Ну, то кинь свого перстенька в одне із відер, а я поставлю його у хаті на припічку де будемо гуляти. Хто з хлопців перший до відра піде води напитись та тій перстень дістане той і буде судженим :)

_________Христя: А якщо не від дасть? Шкода ж перстня

_________Ганнуся: В цьому ж ворожіння… Та ти не хвилюйся, від дасть. Хлопцям теж цікаво дізнатися хто його наречена

Дівчина кидає персня до відра і вони всі разом йдуть до хати… ( зі сцени)

(Пісня 3 "Місяць по небу ходить") Дівчата співають та танцюють.

_________Олена: Ну що, будемо ворожити?

_________Тетянка:  Давайте! Я знаю один спосіб ворожіння - на типові, мені моя бабуня розказала. Підходиш до тину по темному і тричі промовляєш, перебираючи стовпчики один за одним: «стовпець, молодець», на останньому, за який взялася рукою, в'яжеш свою стрічку, а тоді дивись - який тобі стовпець попався - стрункий, кривий чи, може, сучкуватий!

(Дівчата підходять до тину, починають ворожити, перебираючи стовпчики по черзі. Кожна до свого кілочка в'яже стрічку. Сміються. Загавкали собаки. (Муз 4 ) Сміх та голоси хлопців. Дівчата сполохалися).

****************************?????

_________Іринка: Казала ж вам, тихіше. Бачите, хлопці вже йдуть сюди. Тікаймо скоріш, бо сорому й сміху не оберемося! Та вже до тіточки Катерини пора, мабуть, уже й зачекались нас!

(Дівчата уходять. З'являються хлопці. (Гомонять між собою, сміються)

_________Славко: Щось дівчата сьогодні такі загадкові та швидкі, хто знає, що з ними???

_________Андрій: Як що? До вечорниць готуються – чарують, ворожать….суджених кличуть

_________Петро: Та ще смачні вареники готують

_________Сергій: Чепуряться та між собою змагаються – хто краща

_________Петро: Може й ми нарешті визначимось хто головний?!!

_________Андрій: Та що, ти не знаєш?  – тож це Я!

_________Микола: Ти що, з глузду з'їхав? Головний тут я

_________Славко: А ну зупиніться! не вистачало з ліхтарями під очима на вечорниці прийти та свято зіпсувати…

_________Сергій: Раз свято – за допомогою пісень давайте змагатись

Микола обирає свою команду, Андрій свою (починається батл)

(танцюють )

мимо проходить Віта з корзинкою вареників

_________Віта:  Гей, ви теж на вечорниці?

_________Андрій: Які ще вечорниці?  - шуткує

_________Віта: Вечорниці – це коли всі танцюють, співають, грають, знову танцюють, знову співають – і так до самого ранку.

_________Петро: Що це так смачно пахне? Вареники?

_________Андрій: Ти їх на вечорниці несеш?

_________Віта: Звичайно, де ж ви бачили вечорниці без вареників? Як згадаю той рік…: понаварювали вареників із сиром, із м'ясом, з картоплею, з капустою, із маком і просто вареників...

_________Петро: Віто! Я також хочу з тобою на вечорниці.

_________Андрій: І я, і я!!

_________Славко: Не відмовиш нам?

_________Віта: Що ви, ласкаво просимо! Посидимо, поспіваємо, потанцюємо.

_________Микола: А де гуляти будемо?

_________Віта: Свято буде в хаті тітки Катерини.

_________Петро: А що ми будемо танцювати?

_________Віта: Польку, гопак.

_________Андрій: Польку? 

_________Петро: Гопак? У Європі та Америці таких танців не танцюють.

_________Віта: А що тоді танцюють?

_________Андрій: Там танцюють новий танок «В ту степінь».

_________Віта: У той степ?

_________Андрій: Ні! У ту степінь.

_________Віта: Ніколи не чула й не бачила такого танцю…навчіть мене та затанцюймо разом!

_________Петро: Біте, фрау, місс. Танець містить багато «па».

_________Віта: Що-що?

_________Славко: Фігур.

_________Віта: А що, однієї моєї фігури замало для цього танцю?

_________Андрій: Твоєї фігури, дорогенька, якраз вистачить.

_________Славко: Я мав на увазі кількість рухів.

_________Віта: Швидше вже навчайте, бо вечорниці скоро розпочнуться!     

_________Андрій: Петре, твій вихід

_________Петро:

Битте дритте, фрау мадам!

Я вам первый урок подам.

Надо поднять к небу глаза. И запрыгать – ну, как коза.

Сперва так, потом можно так, Доннер – веттер – можно вот так

Віта, намагаючись повторити стрибки кози, випадково наступає хлопцю на ногу

_________Петро: Ааааааааааааааа! Какая боль! Наступили на мой любимий мозоль. тримаючись за ногу пригає уходя зі сцени.

_________Віта: ось вам і биц дриц, тьфу. Петре, почекай солоденький! Як ти там казав, після донєра шо там? Куди поскакав? Стій, кому говорю ! *побігла за хлопцями*

(Заходить тітка Катерина з дочкою, заносять посуд, кошик із їжею, макітру з варениками).

_________Катерина: Ой, нарешті упоралися. Дівчата казали, скоро прийдуть. Та й сусідки ось-ось прибудуть.

_________Дочка Маруся: Мамо, а ворожити ми будемо?

_________Катерина: А не ранувато ще?

_________Дочка Маруся: Так я ж не заміж у вас прошу ся, а тільки долю дізнатися.

_________Катерина: Ой, моя ти донечко! Та чи тобі погано біля матері? Не спіши, ще встигнеш.

(Чути  голоси. До хати заходять жінки)

_________Катерина: О! Ось і мої подруженьки, кумочки та сусідоньки прийшли! От і добре. Проходьте та сідайте, бо в ногах правди немає!

_________Кумася Дарина : Доброго здоров'ячка, та із святом вас, кумасю, щастя вам та достатку!

(Цілуються всі по черзі, вітаються).

_________Сусідка Валентина : Може, вам щось допомогти?

_________Катерина: Та ми вже закінчили, сидіть-сидіть. Дівчатка мають от-от прийти та до ворожіння різні штуки прихопити. Зараз дочці косу заплету

_________Кумася Дарина:  Краще може, щось заспіваємо, поки дівчата при біжать. (Муз. 5 "заплітала мати косу»

(Чути дівочий гомін, сміх, спів. Заходять дівчата і Віта

_________Ганнуся: Добрий вечір, люди добрі, доброго вам здоров'ячка

_________Катерина: Проходьте, дівчаточка, та розміщуйтеся, кому де зручно.

_________Дочка Маруся: А ви хіба самі прийшли, без хлопців?

_________Катерина: Ти диви на неї!

_________Дочка Маруся: Ну, мамо!.. *Засоромилася*

_________Катерина: Краще неси рубель ворожити почнемо, та балабушки дівчачі неси. Тільки швиденько, бо наш собака уже аж виє від голоду, бідний уже три дні не годований.

(Дочка Маруся миттю побігла по рубель, а дівчата сидять та від радості аж попискують. Дочка Маруся за носить рубель і кладе його посеред хати прямо на підлогу).

_________Катерина: Ну, дівчата, розбирайте свої балабушки, та кладіть їх на рубель, а я собаку приведу.

(Дівчата кладуть балабушки на рубель, відходять і стають осторонь, хвилюються. Тітка Катерина пускає собаку  в хату. Голодний пес хвата першу балабушку і вибігає до своєї халабуди назад). (Муз 6)

_________Катерина: Ось, хто першим у цьому році старостів прийматиме. Зараз покажу, як моя ще прабабуся ворожила, але спочатку, давайте розважимось.

_________Дочка Маруся: дівчатка, c'mon (танок) (Музика ________________)

_________Ганнуся. Дівчата, а ви пили сьогодні воду?

_________Тетянка: Я пила.

_________Іринка: А я - ні! Я чула, якщо цілий день не пити води, то неодмінно уві сні суджений дасть напитися!

 (Всі сміються. Хтось стукає у двері)

_________Катерина: Заходьте, заходьте, хлопці! Ми вже давно чекаємо на вас. Не бійтеся, я вас обороню

(Заходять хлопці з гостинцями для дівчат: у кого низка бубликів, в іншого - цукерки, третій - із підсмаженим гарбузовим насінням прийшов).

_________Микола: Добрий вечір, тітонько!

_________Славко: Добрий вечір, дівчата і всі гості! А чи приймете нас до свого гурту?

_________Андрій: Нам тут вареники обіцяли… ну тобто…

_________Петро: Говорили шо тут весело буде

_________Віта: Та заходьте вже! Танцюристи…

_________Катерина: Проходьте, хлопці, сідайте. Я сходжу до печі, а ви тут розважайтесь

_________Андрій:  А давайте, хлопці, розкажемо гуморески, тільки не перебивати.

_________Петро:

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хотів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

_________Андрій:

Нелегке це діло –

Не шкодливе щоб було,
І щоб добре їло,
І нарешті підібрав:
- О! Які хороші!

_________Славко:

Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші

–А з якого ви села? – спитав молодиці
Та йому відповіла: Я з села Мельниці.
Забирайте їх назад! – Буркнув незабаром,
Я мельницьких поросят не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
– То ж назвіть причину!
Я із вашого села маю вже дружину.

_________Христя:
Добра була мама у дівульки Рити,
Не веліла доні навіть суп варити.
Чистячи картоплю, патраючи кури,
Можна зіпсувати к бісу манікюри.
В середу за Гриця вийшла заміж Рита,
А в суботу стала перший суп варити.
Курку у каструлю кинула з кишками,
Всипала картоплю разам з лушпайками».
А в неділю рано мати Риту била:
- Ой нащо ж ти, доню, Гриця отруїла?

_________Наталка:
«Вередливий жених».
Перед свадьбою жених завітав до хати
І майбутній тещі він став таке казати:
- Завтра підемо у загс я і ваша Таня,
І тому у мене є такі бажання.
Я бажаю всіх своїх друзів запросити,
Я бажаю, щоб було вволю їсти й пити,
Я бажаю, щоб аж два баяністи грали,
А не скрипочка якась чи старі цимбали.
Поклонився і пішов повагом із хати.
–  Вередливий твій жених, – крутить носом мати.
– Щось ти вибрала не те...
– Мамо! – каже Таня. –
Хай бажає, це ж його воля вже остання.

_________Андрій:
«Де беруться діти»?
«Де взялися ми?» – онуки спитали в бабусі.
А бабуся пояснила в старовиннім дусі:
- Тебе знайшли на капусті, тебе – в бараболі,
Тебе знайшли під вербою, тебе – на тополі.
Тебе знайшов на соломі біля клуня татко...
І тут раптом обізвалось якесь онучатко:
— От сімейко,  так сімейка! Хоч тікай із дому.
Хоч би одне появилось на світ по-людському...

_________Катерина: Ну, ось і настав той час, коли будемо Калиту кусати! А ну, дівчата, знаєте, що треба робить?

(Муз 7 )

(Двоє дівчат беруть два рушники і створюють із них ворота, інші дівчата парами стають по обидві сторони «воріт»).

 (Віта проходить крізь рушникові ворота, несучи в руках Калиту на рушникові. Піднімає Калиту над головою і промовляє молитву):

_________Віта: Добридень тобі, сонечко красне!

Ти святе, ти ясне, ти прекрасне!

Ти чисте, величне, прекрасне,

Освіти та нагрій святую землю,

Зроби її родючою та плодючою.

Дай сили людині, тварині й рослині!

Олена і Дочка Маруся:  Калита, Калита! Із чого ти вилита?

_________Віта:  Ой, я з жита сповита, ой, я сонцем налита. Для красного цвіту, по білому світу!

(Дівчата прив'язують червону стрічку до Калити і підв'язують до стелі. Таким чином Кали та висить десь на висоті людського зросту. Виконуючи всю цю дію, дівчата та хлопці проказують певні слова).

__________________Христя і Іринка: У небо, наша Калита, у небо! Хлопці (разом). А ти, сонечко, підіймися та на нас подивися!

__________________Ганнуся  і Тетянка:  Ми Калиту чіпляємо та на місяць поглядаємо.

__________________Наталка і Василина:  Свою долю-радість закликаємо!

_________Катерина: Ось і почепили Калиту - наше сонечко. Тепер будемо кусати, але спочатку треба вибрати пана Калитинського.

Всі: Нехай Дениско (хлопець 4) буде! У нього найкраще виходить.

_________Катерина: Тепер обираємо пана Коцюбинського (Славко)

(Хлопці встановлюють чергу, кому коли вистрибувати «вогняного коня», щоб на ньому під'їхати до Калити, бо тільки хлопцям дозволялось вистрибувати «вогняного)

(Одному з хлопців вдається-таки вистрибати собі «вогняного коня», а «вогняний кінь» - це коцюба, яка лежить на підлозі навхрест із рогачем. Хлопець сідлає свого «вогняного коня» і скаче на ньому тричі навколо Калити. Дівчата над хлопцем глузують, намагаючись його розсміши ти. Але йому не тільки сміятися, навіть роз мовляти не можна. Інакше він втратить змогу кусати Калиту)

_________Ганнуся: Гей, козаче, а де ж ти своє сідло подів?

_________Тетянка: Та й батога немає, мабуть, миші з'їли!

_________Віта: Та він взагалі не так коня осідлав – голову з хвостом сплутав!

_________Христя: Та не швидко так, бо ще Калиту про скачеш.

(Об'їхавши тричі навколо Калити, хлопець «злазить із коня», кладе коцюбу на місце, підходить до пана Калитинського)

_________Коцюбинський (Славко): Здоров, пане Калитинський!

_________Калитинський. (Сергій): Здоров будь, пане Коцюбинський! А куди це ти їдеш?

_________Коцюбинський (Славко): їду Калиту кусати!

_________Калитинськнй. (Сергій): А я буду по писку писати!

_________Коцюбинський.(Славко): А я укушу.

_________Калитинський. (Сергій): А я впишу!

_________Коцюбинський.(Славко): А я сміятися, щоб не трапилося, не буду.

_________Калитинський. (Сергій): Спробуй! Засмієшся - весь писок сажею вимащу!

(Муз 8)

(Пан Коцюбинський (Славко) , підстрибуючи, намагається відкусити шматок Калити, але дівчата весь час його відволікають всілякими кпинами та ще й Калита - то підскочить вгору, то різко донизу впаде! Гра триває до тих пір, поки всі хлопці не скуштують сонячної Калити. Решту вони розламують і роздають дівчатам та всім присутнім)

_________Катерина: Ну, усі скуштували нашої Калити? На Андрія обов'язково треба відкусити шматок від сонячної Калити, щоб на той рік стати здоровішими та сильнішими.

Всі (разом): Калита, Калита, солодка була, тебе ми наїлися, як від сонця нагрілися!

_________Катерина: От і закінчилося наше свято. Але в селі воно тривало до самісінького ранку. Хто нехтував цією традицією, тому збитки робили: кому віз сіна на хату знесуть, кому ворота знімуть та віднесуть аж на край села, а кому тин переставлять. І, не дай Боже, кому образитися - ще гірше зроблять! Бо всі ці пустощі були дозволені громадою тільки на Андрія. Адже це свято молоді, краси та парування. Так що...

Всі разом: З красною вас Калитою!